понедельник, 28 сентября 2009 г.

Моя казочка


-"Плачу...Снова,слышишь,о тебе,любимый,плачу...
Слёзы...я,наверно,наревела их за всех..."(з пісні  Т.Булановой)
-Що вже трапилось?
-Та нічого особливого,якщо не рахувати того,що я знову починаю розмовляти сама з собою...
-Ну,завжди приємно поговорити з розумною людиною... :-)
-Це не смішно!Мене вже вкотре дістає депресія...Я вже не витримую...Нерви здають...Сльози ллються без дозволу...
Хандра і апатія!
І  шкода так себе...
-А ти знаєш,яке протилежне почуття жалості?Любов-щоб ти знала!А,відповідно,протилежне любові-жалість!
Так що- любити себе треба,любити!А не шкодувати.(інколи дозволяється,але в малих дозах)
-Любити?Як це?Я,мабуть,не вмію...Чи не хочу?
-Любити себе-це означає ставитися до себе з любов"ю.
Це означає ніколи не дозволяти принижувати себе.
Це  означає поважати свої бажання,думки і мрії.
Це означає ставити свої інтереси вище за загальні,за інтереси інших,тоді інші будуть обожнювати тебе!
(і не рюмсай!)
Любити себе-повністю і абсолютно довіряти собі!
"Довіряючи собі,ви довіряєте Богу"(Н.Правдіна)
-Ага...гарні слова...
-То й використовуй їх на ділі...
-Знаєш що?Ти мене вже дістала своїми розумними настановами...
-Я- тебе?Чи ти-мене?А,може,я-себе або ти-себе? )))
-Не розумієш ти мене-я хочу кохати і бути коханою!
-"Як я вас розумію... чудово розумію..." ;-)
-Ні,не розумієш-адже,ти не закохана?!...
-Помиляєшся...Я закохана...В того самого,що -й ти!
Тільки,я-голос твого розуму,а ти-голос свого серця...
-Чудово!..і  що ж нам робити?Я з"їхала з глузду?У мене дах поїхав,коли я вже "чую" голоси?..
-Дах їде,коли горище переповнене усіляким мотлохом и непотребом.Перестань думати про різну маячню,очисть своє"горище"...
-Легко говорити,важко зробити-аксіома майже...
-Було би бажання!
-В тому-то й проблема,що бажання ніякого не спостерігається...
-Хочеш,щоб хтось тобі  все підніс на "блюдечке с голубой каёмочкой"?
-Хочу.А чому б і ні?І  можна,щоб "каёмочка" була золотою...
- Мрійниця ти ще ТА...
-Егеж-бо.Мрійниця...
Розмріялась,що нарешті дочекаюсь свого"принця на білому коні",та щось нещастить.Вимерли ті принці,чи що?
-Ага...і  коні  всі  виздихали...До речі,нащо тобі  той принць-від нього кіньми буде тхнути...
І,взагалі,всі вони(принці)якісь збоченці:то цілують мертвих принцес,то жаб якихось цілують ...фі!
-Ти ще скажи,що деякі з них-фетишисти:носяться з черевичком(нехай і кришталевим!),як дурень-з писаною торбою..?
Гм...Дійсно,нащо мені принць?Я хочу короля!
-Старого пердуна(соррі)з мішком грошей?
-Між іншим,заміть,що я про гроші і не згадувала! :-)
-Я знаю,що ти- в мене без меркантильних зазіхань,але гроші ще нікому не були зайвими!;-)
-Гроші....Гроші-всього-на-всього,якісь папірці.Сьогодні вони можуть бути в наявності,а завтра...хто зна?
Сьогодні хтось може бути на коні,а завтра-в повному лайні...
Повернулися до "наших баранів",себто,до принців...
Дійсно,нащо вони мені?

1 комментарий:

  1. Розум нам підказує, чого слід уникати, а серце - що слід робити (хтось розумний казав) Теоретично-то, правильно і все дуже просто, а от на практиці..., як тільки виникає якийсь "принц" на горизонті, важко зрозуміти, хто є хто і що по чому...

    ОтветитьУдалить